СЦЕНАРІЙ
вечора-зустрічі з
воїнами інтернаціоналістами
«Пам'яті вогонь
незгасний»
15.02.2012. смт. Срібне
«Гостинний
двір»
Ведуча 1: Сегодня день такой настал
Сказать хотелось очень
О тех, кто был в Афганистан
Заброшен давней ночью.
Ведуча 2: О тех, кто долг свой исполнял
В совсем чужой стране
Кто власть чужую защищал
И канул на войне.
Ведуча 1: О тех, кто выжил и живет
С изломанной судьбой.
Пусть Бог вам счастье
принесет
И душам даст покой.
Ведуча 2: Пусть наш народ своих сынов
Не бросит никогда.
Мы вам желаем мирных снов
Отныне-навсегда.
Ведуча 1: Добрий день, дорогі друзі! Ми раді
вітати у нас в гостях офіцерів запасу, воїнів-інтернаціоналістів, які
виконували свій інтернаціональний обов’язок в Афганістані та інших гарячих
точках.
Запрошуємо до слова
голову ветеранської ради
воїнів-інтернаціоналістів Вольвача________________________________________________
Музичне вітання
Ведуча 2: Безвусими хлопчиськами хлопці Срібнянщини йшли служити в армію, не знаючи і
не відаючи, що до військової армійської підготовки додадуться гірські стежки
жорстокої афганської війни. Ведуча 1: 23 роки тому
останній радянський солдат покинув територію воюючого Афганістану. Для всіх
ветеранів тієї війни 15-го лютого є свято з честю виконаного військового
обов’язку і день світлої пам’яті тих, хто віддав життя на чужій землі.
Запрошуємо до
слова голову Срібнянської районної державної адміністрації Олега
Дмитровича Власенка.
Ведуча 2: У кожного покоління і часу свої вимірювання, кожна пора породжує своїх
героїв, але ратний подвиг воїнів – Афганців стоїть на високому моральному
п’єдесталі, вінчаючи найкращі якості людини – громадянина, патріота,
інтернаціоналіста.
Ведуча 1: Сьогодні ми віддаємо шану всім
учасникам тих подій. І з гордістю можемо сказати, що ви, як і раніше,свято
зберігаєте традиції радянської армії, підтримуєте один одного, вносите великий
внесок у суспільно – політичне життя
країни.
Ведуча 2: Дорогі друзі! Прийміть
найщиріші побажання з вуст людини, яка знає про ту війну не з чуток, учасника
бойових дій в республіці Афганістан,голови районної ради Голдовського Григорія Івановича
Музичне вітання_______________________________________________
Ведуча 1: Наша сьогоднішня зустріч –
данина пам’яті всім, хто причетний до героїчної й трагічної афганської війни,
яка тривала у два рази довше, ніж Велика Вітчизняна! Хочеться всіх вас запитати
чи треба взагалі згадувати про війну!
Дехто каже, що не треба. Я думаю, що треба. Треба до тих
пір,поки людство неспроможне буде сказати: «Ми не тільки не хочемо війни, ми
зробили все, щоб її не було, і її не буде!»
Ведуча 2: Кажуть, що час – найкращі ліки, хоча роки минають, а пам'ять вперто вертає
усіх назад.
Ведуча 1: Пам'ять. Таке коротке слово. Слово як думка,як постріл,і в той же час веде
людину в таку далеку і таку близьку,
але вже вічну історію.
Виступ воїна – афганця _____________________________________________
Музичне вітання.
Ведуча 2: Воїни – афганці… Ми називаємо
їх інтернаціоналістами. Ми називаємо цю війну помилковою. 67 років тому було
покладено край фашизму. Прадіди наші думали, що та війна – остання. Вони не
знали, що їхніх онуків також називатимуть ветеранами.
Ведуча 1: У афганській епопеї, поряд з
іншими,брали участь і наші земляки – срібняки. Через долю багатьох молодих
людей пройшла ця війна. За 10 років там прослужило ________ наших юнаків.
До слова запрошуємо (воєнком)
____________________________________
Музичне вітання
Ведуча 1: Минають дні, змінюються покоління. Ми шанували, шануємо і будемо шанувати
завжди хлопців тих героїчних боїв, на долю яких випала Афганська війна…
Ведуча 2: Найвищою нагородою для тих хто уцілів – є життя, а для загиблих – пам'ять.
Забувати минуле не можна – це наша історія. І ми віримо, що життя на землі
продовжуватиметься в мирі. Навесні знову зацвітуть сади, в молодих сім’ях
народжуватимуться дітки.
Ведуча 1: Хай буде все, що має бути:
І
тихі радощі життя
Калини
цвіт і вишень біле диво,
І
мирних ранків сонячність щаслива.
Музичне вітання.
| 
