СЦЕНАРІЙ

                       проведення свята Івана Купала  «На калину роса впала - в нас на вулиці Купала.»                                                                                                                                                                              Місце проведення: правий берег річки Лисогір, район Данчичевої гори.  

 Оформлення: квіти  польові  і  декоративні, вінки, кропива.  

Звучить фонограма: кумкають жаби, співають пташки, шумить очерет над водою.   Позивні.  

Диктор:  Громада сильна! Громада весела! Скликаємо вас! Запрошуємо вас! Підходьте, будемо гуляти, пісні співати, танцювати та Купала зустрічати ! Свято будемо починати!

Виходить господиня.  

Господиня: Добривечір, гості звані і бажані! У цю погожу літню днину раді вас вітати на Купала-святі. Наше свято молоде, гомінке, веселе, сміх і радощі несе у міста і села. З глибини віків прийшло до нас Купало - свято літнього сонцестояння, свято тепла, розкішної зелені, молодості і кохання. Тож збирайся , народ, в наш купальський хоровод, щоб всім нам разом сил набратися, погуляти та  посміятися!  

Зазивали:               

   - Спека спала полуденна.  

     Промінь сонечка погас.   

     На купальськії гуляння   

     Ми запрошуємо вас.  

    - Одвічна мудрість цього свята

    Передалась через віки:  

     Чаклують на вінках дівчата,  

     Вогонь розводять юнаки.  

     - У даль пливуть дівочі долі  

      А в кожного на думці свій 

      Пливе блакить волошок поля  

     Із туго сплетених надій.  

  - А над розведеним багаттям  

     Мужніють славні юнаки  

    Одвічна мудрість цього свята  

     Передалась через віки.  

Звучить лірична купальська пісня

-  Ой, дівчата! Тепле літечко принесло нам зіллячко, зелену травичку, запашні квіточки…  

-  То ж давайте заплетемо вінки зелені, шовкові, на щастя, на долю, на чорнії брови.  

- Ой виходьте дівчата, у вигін до річки Прикрашайтесь, одягайтесь в нові черевички.

-  Марену нашу квітчати, віночки сплітати.

-  Віночки сплітати на воду кидати. І долю взнавати!      

-   Ой росла Марена на межі         

Зрадувала серденько в дорозі.         

Ой, стояла Маринонька на межі         

Гарні стрічки в вітах, у косі.  

-  Носи, Маринонько, стрічки     

Не скидай.     

Тай і нас дівчат молоденьких     

Не забувай.  

Дівчата уквітчують Марену стрічками, квітами, коли Марена прикрашена під мелодію заводять хоровод.    На імпровізовану толоку  виходить Галя, плете вінок. До неї підходить Іванко.

  Іванко: Галинко!

Галина: Іванко!

Іванко: Любов моя, Галинко, як я чекав тебе!

Галина : Я теж, Іванко! Тільки не  бути нам у парі! Не бути щасливими.

Іванко: Чому, кохана моя?

Галина:  Батько противиться нашому весіллю. Він сказав, що тільки якщо ти знайдеш квітку папороті, то лише тоді ми станемо нареченим і нареченою. Але не знайти тобі її …Міф все це…

Іванко: Ні, Галинко мила! Погано, що ти не віриш стародавнім повір'ям! В них багато мудрості закладено! Я чув від наших мудреців, що тільки одну ніч у році й цвіте папороть, у ніч на Івана Купала!  Заради тебе - я знайду її!!

Галина: Не пущу я тебе в ліс нічний! Згинеш ти безславно в темряві чортячій!

Іванко: Заради тебе, кохана, я піду на край світу! Ти - моя доля, моя квітка!  

Виходять обнявшись.  

Хлопці: Здорові були дівчата!

Дівчата: Добрий день хлопці.

Хлопець: Як же ви гарно співаєте, а яку гарну Купайлицю вибрали! Не криву, рівненьку, квітучу (показує на Купайлицю)

Хлопець: О! а це що ви тут нагородили посеред галявини?

Дівчина: Не нагородили, а це - ніби наше вогнище. Ми через нього будемо стрибати і від усякого наговору будемо очищатися.

Дівчина: Кажуть, що саме у купальську ніч всяка нечисть злітається. Збігається до людського житла, щоб полювати за людськими душами та творити всяке зло, а кропива, як вогонь, від усього захищає і тварину, і рослину, і людину.

Хлопець: Ой! Дівчатонька, та ви ж наші щебетушечки, ви ж наші квіточки рожеві, та ви ж тільки скажіть нам, то ми вас від усякої нечисті захищати будемо.

Хлопець: А крім того, ми збираємось для вас справжнє вогнище запалити, он і дров заготували, стрибайте скільки захочете!

Дівчина: Е ні, спочатку ви через нашу кропиву стрибайте, а потім ми через ваше вогнище.

Хлопець: Ач яка ти балакуча та розумна!

Дівчина: Та вже яка є!

Хлопець: Гаразд, гаразд, будемо стрибати через вашу кропиву тоді, коли ви відгадаєте загадку.

Дівчина: Ану ж загадуйте!

Хлопець: Слухайте! Літом одягається. А на зиму одежі цурається.

Дівчина: Та це ж наші хлопці! Зимою не одягаються, аби показати, що душа в них гаряча.

Хлопець: Голова в тебе гаряча, через те ти й на розум не дуже добряча.

Дівчина: Від такого чую та й не дивую!

Дівчина : Ну ти Галино, вмій жартувати, та знай коли перестати.

Хлопець : А ви що образились, дівчата? Та ми ж пожартували.

Дівчина : Ну та досить вам сваритися, тепер ви відгадайте нашу загадку, порахуйте, покумекайте своєю головою: скільки кроків зробить горобець за сім років?

Хлопці: Ого! Це треба сім років рахувати. (дівчата сміються)

Дівчина: Ну що, відгадав, говори.

Хлопець: Ніскільки! Бо горобець стрибає, а не ходить.

Дівчина: Вірно.

Хлопець: Послухайте дівчата ще одну загадку.                   

Зоря-зоряниця, красна дівиця,                   

По небу гуляла, плакала-ридала.                   

Місяць побачив – не підняв,                   

Сонце встало і забрало.  

Дівчата радяться і вигукують   

Дівчата(разом)      Роса.  

Хлопці: Ой розумниці ви наші! Ну тоді йдіть, будемо, через вашу кропиву стрибати.  

Звучить музика. Хлопці стрибають через кропиву.Вибігають із лементом та реготом  друзі Іванка (хлопці).  

Друзі: Куди це ти Іванку, зібрався? І чого так зажурився?

Іванко: Та  батько  Галинку заміж не відпускає,  вимагає квітку папороті замість її руки. От - зібрався на Лису гору, щастя своє випробувати,  у нечистої квітку заповітну забрати!

Друзі: Так і ми з тобою! Чи не друзі ми тобі, не козаки! Двом смертям не бувати - однієї не минувати!

Друзі: Правда, правда! І ми з тобою!  Розженемо шабаш відьомський!

Друзі: Не ми будемо - коли не поженимо таку гарну пару!

Друзі: Кращу пару в нашім закутку!  

Хлопці ляскають Іванка по плечах і йдуть, стрибаючи й веселячись по повній,беручи його на спину якщо зможуть. Вибігають  чорт, відьми й чортики.  

Чорт: Ех, весело нам у Купальську ніч! А веселіше було б, якщо б  у місто спуститися! Там веселіше!!!

Відьма: Ти звичайно правий, та тільки не забувай, що й для нас небезпечні  люди! Не всі боягузливі в роді людському! Не всіх залякати виттям та тьмою! От одягнуть на ваші рогаті непутящі  голови вінки заговорені - так і згинете!!!

Чорт:  А, ну мовчати! Розкричались. Чи забули, що підуть сьогодні дівчата й хлопці заповітну квітку шукати, а хто її  знайде, стане скарби лісові знаходити. От що мене й турбує! Хоча, коли кого тягне на скарби землі – того простіше «охмурити», обдурити та затягти в сіті наші чортячі!

Відьма:  А крім того, хто знайде квітку - буде розуміти мову лісових звірів і птахів і здійсниться його саме заповітне  бажання.

Чорт:  Не знайти отрокові людському квітку чарівну, вона захована у самій хащі непрохідній! Та й квітку побачити може лише хоробре серце! А боягуз не побаче цвіт, як би вона  не горіла!!! Відьма: Тьху-тьху, людським духом пахне. УУУУ!

Чорти: Так, так!! Людським духом пахне!!! Тьху тьху тьху!!!

Виходить Іван із друзями

Чорт:  Навіщо ти прийшов на Лису гору, людський син?

Іванко:  Я шукаю папороті квітку.

Відьма:  Так ти розбагатіти хочеш? (регоче й потирає руки)

Іванко: Та ні, мені потрібен не скарб, а квітка. Батько коханої противиться весіллю нашому, і лише за квітку віддасть мені руку Галиночки.

Відьма: (до людей і чорта) Так….. цього скарбом не спокусити та й не з боягузливих – видно нараз!

Чорт:  Ну добре, молодець! Пройдеш три моїх загадки  та виграєш у моїх чортів конкурси – то ж буде тобі Квітка Папороті в нагороду! По руках?

Іванко: По руках, погань! Заради милої готовий на будь-яку загадку, на будь-який конкурс, навіть на угоду з тобою, рогатий!

Відьма:  (до чорта  й людей, потираючи руки):   Не знайти йому квітки  просто так. Нехай довідається хто тут друзі, а хто ворог.  Обдуримо, навколо пальця обведемо!

Чорт:  От тобі й перше завдання! Коли побачиш свою квітку. Всі бажання здійсняться в строк. Танцюйте танець із квіткою. Чи довідаєшся ти Іванко  хто з них – квітка чарівна?!!!

Відьми  танцюють танець східний із квіткою.  

Іванко:  Немає серед цих лілій водяних, квітки чарівної, квітки заповітної! 

Відьма:  Ууу……Вгадав! Не провалився!!

Чорт:  Нічого, це тільки перше завдання! Обдуримо, обкрутимо! Наша візьме!!!

Іванко: Ти Чорт хитрий  не крути,  та загадуй свої заковики! Не бачити тобі перемоги!!! Ще не народилася та погань, що може здолати мене, або нашу громаду! Сила наша у єднанні та в правоті діла свого!

Чорт: Та ти не квапся, буде тобі завдання! Бачиш, яка в мене братва чорна, незліченна!!! А- ну, хто кого перетягне в канаті!!!  Подивимося, на що твої козаки здатні!

Іван: Ох, не вгомонишся ти, Чорт проклятий! Добре, бути по твоєму!  

Допомагають хлопці, що прийшли з Іваном. Хлопці перемагають. Погань у розсипну біжить і ховається за  спиною головного чорта.  

Відьма: Ой  та Іванко, ой та й  дужий! Мені б такого парубка  в чоловіки!

Іванко: Ну що, Чорт рогатий! Бачиш - який сильний наш люд український! Нікому не встояти проти нашої волі! Тому, що не тільки в силі нашій діло,  а в тім - що ми завжди гуртом все робимо!

Відьма: Ой, Іванко, та  навіщо тобі людські страсті? Навіщо тобі якась Галинка? Ти краще на мене подивися: он  яка я пригожа, та й багата! Приданого за мною чорт дасть сповна! І  хата буде, і землі  дасть  наділу та й золота мішок насипле!   (намагається обійняти Іванко)

Іванко:  Відійди від мене,  відьма хитра! Хоч і файна  ти собою – та  душа у тебе чорна! Не бувати тобі із мною! Люблю Галинку  більше всього на світі , а добро я й так зароблю! Руки, ноги на місті! Голова теж  знає своє діло!

Друзі: Краще наших дівчат з Срібнянщини не знайти в усьому світі! Так що відійди погань пузата!

Відьма: Ну поплатишся ти мені Іванко за слова такі! Пригадаю я тобі образу!!!

Чорт: Ну, що ж, сміливий  ти та розумний! І друзі в тебе вірні! Але залишилося моє третє бажання! Проведіть нас на свято людське, може й підкажемо, де  квітка папороті цвіте в наших хащах.

Іванко: Заради коханої я готовий на все.  Так тільки не бачити  вам народного свята, адже обдурите .

Друзі:  Не бачити  тобі погань – наших гулянок! Не для того наші дівчата коси розплітали, вінки плели та голови прикрашали, щоб хороводити з пітьмою!!!

Хлопець: За роботу, друзі! Робіть так, як домовились раніше.

Чорт: Ах так, то хапайте козаків -  чорти та русалки, відьми вакханки! Та  у ліс  тягніть! Загубимо молоді душі у хащах лісових!  

Тягнуть хлопців у ліс.  

Іванко: (кричить у юрбу) Люди добрі, люди славні! Передайте Галинці, що люблю її більше сонечка, більше  джерельної води в жару посівну!!!

Господиня:  Ой лихо лихо! Хлопці наші виявилися й сильними й хоробрими - так тільки за самовпевненістю своєю забули, що погань можливо  перемогти лише  разом з дівчатами, та вінками заговореними, що дівчата сплели зрання! Поспішили за купальською квіткою - та й згинули! А що ж на толоці без хлопців  відбувається? Як там Галинка з подружками поживають? Заглянемо й ми в село  - та подивимося, що там відбувається!  

Одні хлопці складають хмиз на купу, інші з гілок роблять "Яму”, чути – здалеку грають троїсті музики, надходить ватага дівчат з ними «Купалочка – Фортуна»  

ДІВЧИНА: Дівчата, а перед тим, як кинути вінки на воду, потрібно вибрати Купалочку Фортуну.

ДІВЧИНА:  За "Купалочку-Фортуну" буде Наталка. Вона серед нас найвродливіша!  

Зав’язують їй очі хустиною і кладуть перед нею купу вінків свіжих, і сплетених раніше, промовляючи:

  - Купалочко-Фортуно,

     Ти є там,-  

    Подай сюди вінець  

    Щастя нам...    

Купалочка :  Роздаю вам щастя,                   

                      Роздаю вам радість,                                                                                                                                         Роздаю вам сонце,                     

                      Роздаю вам день,                     

                      Роздаю удачі,                   

                      Заберу невдачі,                     

                      Роздаю чудовий                     

                      Перелив пісень.  

Дівчата підходять, по черзі до Купалочки, яка  подає їм вінки..  

 ДІВЧИНА: Мені дістався свіжосплетений віночок. Це на щастя! (радіє). Скоро маю вийти за коханого хлопця заміж!  

ДІВЧИНА: А мені - зів'ялий. Безнадійний буде рік Не біда! Погуляю ще рік, підросту. Вік дівування такий короткий...  

Вибігають головний чорт, відьми й чортики.  

ВІДЬМА:  А що не чекали? А я осьдечки, тут як тут! Думали без мене відсвяткувати! Не вийде !

ДІВЧИНА. Та як же без вас, а отого окаянного нащо за собою хоч притягли?

ВІДЬМА. А може це мій кавалер? І вдвох ми з вами швиденько розправимося. Самі тут святкують, а нам до півночі під греблею сиди! Але сьогодні Купала - значить, і в нас свято: до третіх півнів можна погуляти. Та я вже потрудилася сьогодні: п'ятьох корів подоїла, п'ятьох невісток зі свекрухами посварила, а двох чоловіків від своїх жінок до чужих привабила. Отак! (дістає з торби, що біля пояса, мобілку і задоволено посміхаючись, підраховує свої «чорні» справи) п'ять плюс п'ять плюс два дорівнює дванадцять. Малувато, навіть до тринадцяти не дотягла. Так, так, а одненьку чорну справу до третіх півнів я ще встигну зробити.

ХЛОПЕЦЬ. Та що ж ми вам таке погане зробили?

ВІДЬМА. На свято не покликали? Раз. Нашому приходу не раді? Два. І взагалі, така вже я вредна...

ЧОРТ. І в пеклі грішників не вистачає, це три...Може хто продасть свою душу за квітку папороті? Я знаю де вона росте. .Можу показати..  

 Відьма чіпляється до хлопців та дівчат.  намагається когось витягти з натовпу, всі відмовляються.

  ВІДЬМА. Ах, так, тоді давай їх силоміць, у воду та й потопимо... ( намагаються затягнути когось у воду)

ДІВЧИНА. Заждіть, там вас Водяник  чекає. Ось я його зараз покличу:

Вийди, вийди з глибини,

Вийди діду Водяний!  

Звучить купальська пісня, випливає човен з Водяником  

ВОДЯНИК. Ех, і чого ви мене кликали, розбудили, так собі добре спав..

ДІВЧИНА. Так тут нечисть хотіла нас у вашому ставку потопити..

ВОДЯНИК. Топити – це моя парафія, коли є за що..

ВІДЬМА. А як же нема за що, як вони вже і веселитися розучилися, пісень не співають, не танцюють, мене в гості не запрошують..

ВОДЯНИК. Ну ти в гості і сама прийдеш, навіть коли тебе не чекають, а от співу я й справді не чув...Розучилися?!!!

ЧОРТ. Так давай ми їх перевіримо...  

Пісня __________________________________________________  

ВОДЯНИК. Так, співати вміють, потішили старого дідугана! Жарко мені тут у вас стає, пора додому, в підводне царство –господарство, а поки що давайте вас благословлю  купатися, з водою забавлятися.  

Кроплю усіх свяченою водою

Із золотого джерела,

Щоби з усякою водою

У вас дружба була!

А на сім, бувайте здорові, веселіться, та мене не забувайте.(виходить )  

ВІДЬМА. А як же ми, про нас забули знову?

ЧОРТ. От ми вам покажемо!

Починають ламати Марену.  З’являється Галина  з свічкою. Нечисть розбігається. Знімає сітку з Івана.  

ХЛОПЕЦЬ: Чи бачите люди добрі, як нечисть світла боїться, забралася геть, щоб дати дорогу світлу.

Іванко: Галино мила! Яка ж ти хоробра в мене!

Галина: Іванко, за тебе я піду в будь-яку безодню, у будь-яку хащу лісову! Адже серденько моє живе заради тебе, любий мій!  

ДІВЧИНА: Дівчата! Пора й нам пускати віночки на воду.

ДІВЧИНА: Але  придивляйтесь до своїх віночків. Якщо він пливе добре, то дівка заміж піде, а якщо крутиться на місці - ще дівуватиме. Якщо ж вінок попливе далеко - то в ту сторону дівка і вийде заміж.  

ДІВЧИНА:         Пливи, пливи  мій віночку рікою

                        Нехай мені ясна зірка знайде добру долю.

                        Пливи, пливи мій віночку де сонечко грає,

                         Нехай моя ясна зірка милому засяє.  

Господиня:        Ось і прийшло до кінця наше обрядове дійство, та свято продовжується… співайте, танцюйте, веселіться, а може ще хто захоче відшукати чарівну квітку папороті. Кажуть, що цвіт папороті, який з’являється саме в Купальську ніч є дивовижної краси. Рівно опівночі квітка, розкриваючись, палахкотить немов полум’ям, переливаючись різними кольорами веселки. І хто побачить цей цвіт, стає щасливим, мудрим. Така людина може передбачати, помагати, захищати і бути надзвичайно корисною людям. Тож бажаю вам її знайти!  А свято наше продовжується  і запрошуємо вас на гостину до народного аматорського театру народної естради « Рампа».