СЦЕНАРІЙ НОВОРІЧНОГО СВЯТА

                             «Діда Мороза замовляли?»    

ВСІМ! ВСІМ! ВСІМ!

Поспішайте бачити!

Хто не побачить - ми не винні!

Тільки сьогодні ! Тільки у нас!

Ексклюзивний прем'єрний показ!  

Вас чекають:

1) кошмарні бачення;

2) панічний регіт;

3) страшні напади веселощів;

4) інтригуючі одкровення шефа;

5) підступний план п'ятирічки;

6) злісні обіцянки підвищення зарплати ...  

У фільмі знімалися:

Шеф Охоронець

шефа Кіллер

Дід Мороз

Снігуронька

Секретарка

Нові українські бабки

Ємеля  

Звучать позивні. Сцена закрита. На авансцені в кутку стоїть прикрашена новорічна ялинка. Звучить красива мелодія, на її фоні – голос «за кадром».  

Голос:       Закінчується 2011 рік. Вся країна готується до зустрічі Нового року. Не виключенням є і Відкрите Акціонерне Товариство «Чорт Ногу Зломить».  

В цей час чути звуки пострілів, криків. Потім все різко стихає. На авансцену виходить Тілоохоронець. Він одягнений в чорний костюм, під плечі і в рукава підлужені надуті пузирі. На обличчі – затемнені окуляри. З карману штанів виглядає великий бутафорський пістолет. В руці вражаючих розмірів –мобільний телефон.

  Тілоохоронець: Привіт, чуваки! А чого це так народу багато? Хто запрошував? Це тіпа свято у вас? Новий рік? Ага…(задумливо чеше потилицю). Тільки вас багато дуже. Ану звільніть зал. Так, значить… а де тут у нас ялинка? А, ось вона, прикрашена тіпа, на свято тіпа прийшла… Стоїть нібито рівно… Чудово (підходить до ялинки). А чого це вона не світиться? Треба перевірити. Хто тут у вас світлом завідує? ( підносить до вуха мобільний і говорить). Я щось не зрозумів… шеф, сказав, за все проплачено… На рахунок «три» говориш? Ти мені не втирай – «ялиночко засвітись», погорілець! Заплачено, кажу ж тобі. (На ялинці засвічуються вогники). Ось! Оце вже краще… піду довірену територію провірю, а то я знаю вас! (Іде зі сцени)  

СУПЕР ОПУСКАЄТЬСЯ  

В.Дмитрюк +  Я.Желіба «НОВОГОДНИЕ ИГРУШКИ»  

ДІЯ 1

 СУПЕР ПІДНІМАЄТЬСЯ

  Звучить музика під час якої відкривається завіса..  На сцені стоїть стіл секретарші, на столі – телефон і великих розмірів щоденник. На заднику написано «З Новим 2012 роком!» і ВАТ «Чорт Ногу Зломить», а також сніжинки, мішура, дощик та інші новорічні прикраси. Музика стихає. Чути дзвінок телефону. Із-за куліси вибігає Секретарша і бере слухавку.  

Секретарша(говорить в слухавку):        Вас вітає  Відкрите Акціонерне Товариство «Чорт Ногу Зломить», помічниця шефа Еллочка (завмирає – ефект «стоп – кадр»).  

Голос:       Еллочка. Улюблена секретарша шефа. Відповідальна.  Доручення шефа розуміє буквально. Знає на пам'ять Євангеліє від шефа.

  Секретарша (на мить оживає, текст говорить чітко, як піонерську речівку):  Пункт перший: шеф завжди правий. Якщо шеф не правий, дивися пункт перший. (Знову завмирає).            

Голос (продовжує):    Характер грайливий. Схильна до різких перемін настрою. Не меркантильна. Вірить, що головне в житті не гривні… а бабки.  

Секретарша (кладе трубку, сердито):  Ну от. Знову не встигла. А раптом це був шеф? Доведеться пояснюючу писати…

  Входить Тілоохоронець .

  Тілоохоронець: Чуєш, Еллочко Людоїдочко, тут шеф дзвонив, наказав тобі передати (завмирає – ефект «стоп – кадр»).

  Голос:       Женя Бонус, він же Джеймс Бонд, правда у відставці. Охоронець шефа. Найзагадковіша людина в конторі. Всі знають, що він має бути, але ніхто не знає чим він займається насправді. Підозрілий. Надійний. Майстер маскараду і перевтілень, за що в конторі прозвали Людиною  -Невидимкою. Зірка сліпого, глухого і німого кіно. Саме він зіграв роль Фантомаса, Шрека, Зорро і головного мутанта у фільмі «Чужі» до того, як знайшов своє справжнє покликання – охороняти шефа.  

Тілоохоронець (оживає і звертається до секретарші): Чого дивишся? Записуй! (секретарша бере на столі щоденник – приготувалась записувати). Ага, що тут у нас? А… Ось. Перше: замовити Діда Мороза. Записала? Молодець! Друге: розібратись з бабками для банкету. А, ну це зрозуміле діло. І останнє: з”ясувать, що за культура така -  огірок новорічний. Ой, це ж треба, огірок новорічний, хіба що в салат це треба? Та не моє це діло одним словом. Тобі доручили, ти і виясняй, а я пішов, робота у мене, шефа охороняти. О! (виходить).  

Секретарша:  Оце шеф  і придумав. Де ж я йому візьму Діда Мороза  перед самим  Новим Роком? Хоча… (Вибігає за сцену, але відразу ж і повертається . В руках несе дуже товстий довідник).  Так – так – так. Фірма «Мишко на Півночі», - ні це не те, нам же не ведмідь білий потрібен, а Дід в червоній шубі… «Ялинка»… Можливо це підійде? Ні, ялинка у нас уже єсть.. От морока! Ну де ж це, де це було?.. Ага, знайшла. Фірма «Хлопушка»! Шик! Оце те, що потрібно! (набирає номер) Алло! (Розмовляє по телефону). Так… так… ні… ні… так… так… А з ким я розмовляю? Нам Діда Мороза треба замовити! Можна? Чудово! Записуйте адресу: вулиця Зимова, будинок перший, він же останній. Запам’ятали? Ось і добре! Чекаємо! (Кладе слухавку.)  

Входить Кіллер. На ньому чорні штани, чорний светр, на ногах кеди, на руках чорні в’язані перчатки, в руках тримає «дипломат» і авоську з пустими бутилками.

  Кіллер:      Викликали? (завмирає – ефект «стоп – кадр»).  

Голос:       Кіллер Гога, він же Гоша, він же Геннадій Іванович Синіцин – багатодітній батько і просто гарний чоловік. Роботу свою любить і відноситься до неї з точністю. Меломан. Має зривний характер. У вихідні полюбляє кроїти і шити, якщо йому заважати може пришити.  

Кіллер:      Кого шити будемо?  

Секретарша:     Так ми ніби то Діда Мороза замовляли…  

Кіллер:      Діда так діда. Нам без різниці. Тільки оплата налом. ( знімає з пальця секретарки каблучку). Зброя?  

Секретарша:     А це ще для чого?

  Кіллер:      Так треба (становить на стіл «дипломат», з нього дістає цеглину, дерев’яний автомат, здоровенний шприц, із авоськи виймає пластмасовий пістолет і праску.)  

Секретарша:     Здуріти! Ви що на війну зібралися?

  Кіллер:      Діда Мороза замовляли?  

Секретарша:     Ну так, замовляли… І що з того?  

Кіллер:      А як же я його, по - вашому, ловити буду ?  

Секретарша:     А навіщо його ловити? Він же сам має прийти. Він же Дід Мороз все таки, а не воша якась. Розуміти треба!  

Кіллер:  Ага, виходить, на місці топити будемо ?

  Секретарша:  А ви вважаєте, він розтане за такий короткий час?  

Кіллер:  (граючись праскою) Не тільки розтане,  а й потече, як миленький… Я, знаєте, мокрі справи ох як поважаю… Вони у мене краще інших справ виходять… А ось, наприклад, посуд мити мені зовсім не подобається…  

Секретарша:  Ну, добре, добре, але він нам дуже швидко потрібен…  

Кіллер:  Завинив він вам, чи що?

  Секретарша:  Та як вам сказати? Подарунки принести він  має, пісеньку новорічну заспівати… І взагалі…  

Кіллер:  Пісеньку, говориш, заспівати? Це добра справа. Правда тепер його пісенька точно уже доспівана. Як клієнт виглядить?  

Секретарша:  Звичайно виглядить: шуба на ньому, шапка, сам з бородою, за плечима мішок… Його кожен знає! Сотню раз по ящику показували!  

Кіллер: Так він в розшуку? Зрозумів. Добре, немає часу у мене. Я пішов працювати. Результат – в газетах. (Виходить)  

Секретарша:  Ну ось, з першим пунктом уже і розібралися! А що там дальше по плану? Ага, а по плану у нас  « розібратися з бабками для свята». Та й дивак же наш шеф. Для чого йому бабки на святі? Молодих немає чи що? Це вже точно, про смаки не спорять. Добре, щось придумаємо. (Листає довідник). Ага, ось. Дама, в самому розквіті літ, володіє кулінарними здібностями, шукає володаря гарячих почуттів. Підпис – Баба Яга. (Задумливо ). Цікаво, а чи знайдеться для такої мимри Іванко – дурачок? І скільки вона таких дурачків уже зажарила? Ні, нам така красуня не підходить. А можливо ось це ? Нові українські бабки розведуть на бабки швидко, якісно, з гумором. Виїзд в любий куточок області. (Радісно) Оце те, що нам потрібно. (Набирає номер телефону.) Бабки? Нові? Українські? Ми готові вас прийняти на святі! Уже виїжджаєте? Чекаємо!(кладе слухавку). Так дві проблеми вирішені. Лишилася остання – з’ясувати, що таке новорічний огірок. Але це потім, потім. Зараз треба чаю випити, а то стомилася я за роботою. (Потягується на стільці, потім піднімається і виходить).

  СУПЕР ОПУСКАЄТЬСЯ  

В.Лисенко «ПІСНЯ ПРО НОВИЙ РІК»

В.Бирин «НОВИЙ РІК»

А.Бережна «СНІГ КРУЖЛЯЄ»                

ДІЯ 2  

На фоні музики лунає «голос за кадром»  

Голос:       Скоро триллер розказується, та не скоро діло робиться… Кіллер збирається в дорогу, секретарша пішла пити чай, тілоохоронець охороняє шефа… Кожен займається своєю справою.

  СУПЕР ПІДНІМАЄТЬСЯ  

А в цей час на Північному полюсі готуються до Нового, 2012 року ...  

Завіса відкривається, музика поступово стихає. На сцені стоїть мікрофонна стійка, на якій прикріплений плакат: « Північний полюс. Направо підеш - славу знайдеш, наліво підеш  - жениха знайдеш, прямо підеш - замерзнеш на фіг! » По  центру  сцени - пальма в діжці, на пальмі тут і там розвішані вирізані з картону огірки. На заднику висить паперовий годинник «із зозулею», стрілки показують пів на дванадцяту. Позаду - лавочка, на якій спить Дід Мороз, голосно хропучи. З-за завіси виходить Снігуронька. Вона несе лійку.

  Снігуронька (кричить):  Дідусь Мороз, Дідусь Мороз! (Хропіння посилюється.) Ну, Дідусю Морозе! Прокинься ж! Подивися, яку я культуру вивела ... я її «Огірок новорічний» назвала! (Хропіння триває.) Ні, ну що з ним вдіяти? (Підходить до лавочки, трясе Діда Мороза за плече. У Діда Мороза з ноги звалюється валянок, але він все одно не прокидається, а тільки перевертається на другий бік, спиною до глядачів.)  

Снігуронька:     Ні, не розбудити мені його. (Дивиться на годинник.) Ой-ой -ой, що ж робити? Він же так весь Новий рік проспить! А подарунки хто ж дарувати буде, а конкурси хто проведе? Ну, Дідусь Мороз, прокинься! (Храп.)  

Снігуронька (звертаючись до глядачів): Якщо ми його зараз не розбудимо, Новий рік не настане. Дід вже  став зовсім  глухий. Ді-ду-сю Мо-ро-зе!  

Дід Мороз:   Га? Кликав мене, хто, чи що? (Сідає на лавочці і завмирає, ефект «стоп-кадр».)  

Голос:       Дід Мороз. Постійний партнер шефа. На Північному полюсі у відрядженні. Засновник благодійного фонду «Шеф і К». Відповідає за розподіл  гуманітарної допомоги працівникам Відкритого Акціонерного Товариства «Чорт Ногу Зломить» в зимовий період. Занесений в книгу рекордів Гіннеса як довгожитель. На дотик холодний, при нагріванні може перейти в рідку фазу. Любить морозиво і дітей.  

Дід Мороз (оживає):  Оце, поспав - так поспав! (Встає, потягується, дивиться на годинник ... кричить.) Онучко! Онучко!  

Снігуронька:     Доброго ранку, дідусю. Насилу ми тебе розбудили ...  

Дід Мороз:     Ранок? Яке ще ранок? Глянь на годинник, Новий рік на носі ... що ж ти мене так пізно розбудила? Як же тепер встигнути все зробити? Подарунки приготувати, з Північного полюса доїхати треба? Ох-хо-хох, що ж робити, онучко?  

Снігуронька:     Та ти не бійся, дідусю. Ми зараз з тобою потихеньку зберемося і поїдемо ... Тільки ми з тобою в цей раз наліво поїдемо, добре?  

Дід Мороз:         Так, направо-ж  зручніше, он скільки років-ходжу, і слава моя не меркне. Та й тебе люди знають, ти ж у нас тепер зірка світової величини! Тебе і в кіно показують, і в журналах друкують, навіть у рекламі знімають ... навіщо ж наліво  йти? Знаєш, що буває тим, хто наліво ходить?  

Снігуронька:     Та звідки ж мені знати, якщо ми ще жодного разу там не були? Дідусю, я заміж хочу! Мені вже набридло в старих дівках ходити.  

Дід Мороз:       Ну, яка ж ти стара, подивися на себе: обличчя рум'яне, шкіра гладенька, фігура - закачаєшся.

  Снігуронька:     Це тому, що я як кілька в банці, тільки вона в томаті, а я в снігу законсервувалася ... Я заміж хочу! Ну підемо наліво, дідусю!  

Дід Мороз:     Та старий я вже, онучко, наліво ходити, та й тобі, молодій дівчині, рано про це думати ... Давай ми тобі  прямо зараз  нареченого відшукаємо ...  

Снігуронька:     Та де ж його на Північному полюсі взяти? Тут тільки ми з тобою і залишилися. Навіть ведмеді вже спати пішли, а ще білі називаються!  

Дід Мороз:      Ну, якщо приспічило тобі, так уже і бути, тряхну старовиною - тягни-но мені, онучко, посох мій чарівний ...  

Снігуронька:     Ой, дідусю, нема в мене посоха. Я його до справи пустила, в землю ось  встромила, та поливала весь рік, поки ти спав. Так тепер з нього нова овочева культура виросла - «огірок новорічний» називається ... (Плаче.)

  Дід Мороз:     Ну-ну, не горюй, онучко. Що-небудь придумаємо. (В сторону.) Тільки от що ж робити  тепер, не знаю ... (Замислюється.)

  В цей час включається фонограма із записом пісні з репертуару Л. Утьосова «Пароход». Під музику на сцену повільно виїжджає Ємеля на печі. Пічку можна виготовити з дерев'яних рейок, до яких прикріплений ватман, розфарбований під  піч. Щоб створювалося враження, що Ємеля не просто тримає «піч» перед собою, треба на рівні пояса Ємелі прикріпити штани, заправлені в чоботи, тобто ноги, які Ємеля в міру перекидає через край «печі», коли «їде» на печі, і прибирає, коли  потрібно із-за печі вийти.  

Ємеля:       Доброго вечора, люди добрі! Здрастуй, Дід Мороз! Здрастуй, Снігуронька! Насилу до вас добрався. Холодно дуже. Закляк весь! (Ефект «стоп-кадр».)  

Голос за кадром:  Омелько. Кращий працівник шефа. З будь-якого барахла може спорудити щось, не зрозуміле нікому, але дуже цікаве йому самому. Робота в нього не бий лежачого, в сенсі не бий його, коли він лежить, встане - по щучому велінню, по своєму хотінню все і так зробить.  

Ємеля (оживає):  Я ось у справі особливої ​​важливості до вас прибув.  

Дід Мороз і Снігуронька: У якій справі?  

Ємеля: Я ж сказав уже, з особливо важливої! Я тут в павутині порився, у всесвітній ...  

Снігуронька: В Інтернеті, чи що?  

Ємеля: Ну, а я що кажу? Павутина, вона і є павутина, хоч Інтернетом її назви, хоч по-іншому як. Ну так от. Покопався я в павутині і побачив, що у вас проблеми намітилися ...  

Дід Мороз:         І хто тільки розповів?  

Ємеля: Сорока на хвості принесла, ну не на хвості, в сенсі, а в чаті висловилася, не втрималася!

  Снігуронька: От базіка! І не замерзла  ж, поки долетіла!  

Ємеля: А чого їй мерзнути. У неї чоловік сам Чорний Ворон! Він їй шубу знаєте яку купив? А який він їй ноут підігнав! Ех, мені такий ніколи не світить!  

Дід Мороз:  Ти на життя не скаржся. Пива б пив поменше, дивись, і тобі на комп'ютер новий грошей вистачило б. Ти про справу говори.  

Ємеля: Про справу так про справу! Ти ось, дід, мабуть спав весь рік і проґавив, що твої олені наліво звалили!

  Дід Мороз:         Наліво? Як це наліво? А ми на чому поїдемо? Та що ж це таке коїться?  

Снігуронька (плескає в долоні): Ура! А олені молодці! Тепер і нам цього ліва не минути, треба ж оленів ловити! Дідусю! Ми їдемо наліво!  

Дід Мороз:         Чому ти радієш? А до ліва на чому ми доберемося? Посох же тю-тю! Он, пальма, а не посох! Огірки цвітуть буйним цвітом ...  

Снігуронька:  Між іншим, новорічні огірки, чарівні. І нічого тепер лаятися! Ти  спав весь рік, а мені що було робити?  

Ємеля:  Та не журіться ви так! На печі доїдемо. Вона ж у мене не проста, а реактивна. Звір, а не піч! Це ж «Харлей» був, тільки мені за Батьківщину прикро стало, от я його і вдосконалив ... на український лад.  

Снігуронька:  Бачиш, дідусю, як все добре складається. Ми зараз огірочки зберемо, посох з діжки виколупаємо  і поїдемо з Омельком за оленями, наліво. Круг  невеликий. Якраз до Нового року встигнемо. Піч-же, чув, реактивна!  

Дід Мороз:  Ну добре, добре! Робити все одно нічого. Збирай свої огірки, та жвавіше.  

Снігуронька швидко-швидко зриває огірки, запихає їх у мішок, витягає посох з діжки, всі всідаються на піч і виїжджають під музику. Завіса закривається.  

СУПЕР ОПУСКАЄТЬСЯ

  О.Багмет «ТРИ БЕЛИХ КОНЯ»

А.Тарабаря «ПЕРШИЙ СНІГ»  

СУПЕР ПІДНІМАЄТЬСЯ  

А.Лавріненко «КАЗКОВА ЗИМА»

Я.Жук « ТРИ ЗИМЫ»

ДІЯ 3

 Завіса закрита. Звучить музика. З-за завіси виходять Нові російські бабки. Вони одягнені, як відомі всім - на голові кожної хустка, окуляри, спідниця нижче коліна і старомодна кофта.  

1-а баба: Чуєш, Цвіточок, чує моє серце, що ми з тобою заблукали.  

2-а баба:  Не заблукали, а йдемо довгою дорогою. Розуміти треба. (Бабки завмирають, ефект «стоп-кадр».)  

Голос за кадром: Нові українські бабки. Легко входять в довіру до кого завгодно. Увійшовши в довіру, завжди просять «бабки». Не ті, за кого себе видають. Кажуть, що вони давно свою пісеньку проспівали. Неправда. Вони співають досі. Характер веселий, галасливий. Не заміжні.   Бабки оживають

  1-а баба:  Щось аж занадто довга дорога. Цвіточок, а ти часом не могла переплутати адреси?  

2-а баба:  Дурна ти, Мотроно. Я адреси не плутаю, а ось тебе заплутала. Аж надто наліво мені сходити хотілося!  

1-а баба: Чого це раптом?  

2-а баба:  Ех, Матрона! Треба до прогресу долучатися, тоді все знати будеш. Я ось на дозвіллі знаєш що вивчала? Інтернат!  

1-а баба:  Що за інтернат? Для божевільних, чи може, таких, як ти? Так тобі не вивчати його треба, а  переїжджати туди на пе-ем-же!  

2-а баба:  Як-як?

  1-а баба:  Постійне місце проживання, дрімуча ти моя! А ще про інтернат якийсь говорить!  

2-а баба:  Та ніякий не інтернат, а Інтернет!  

1-а баба: А це що за напасть така?  

2-а баба: Оце, Мотроно, штука так хитра. Двадцять баксів на місяць платиш, і можеш чатитись, новини дізнаватися, фільми скачувати, і багато чого нового дізнаватись. Ось!  

1-а баба:  І при чому тут цей твій інтернат, тьху ти, господи, Інтернет?  

2-а баба:  А при тому. В Інтернеті я прочитала, що у Діда Мороза олені затужила та й пішли наліво. Ти коли – не будь бачила живого оленя?  

1-а баба: Та чого на них дивитися? Кожний другий мужик вважай олень рогатий. Це знаєш через що відбувається? Слово таке неукраїнське, красиве ...  А, згадала! Емансіпація називається! Це коли жінки ведуть себе як мужики.  

2-а баба:  П'ють, багато чи що?  

1-а баба:  П'ють чи не п'ють - я не знаю, а от наліво стали походжати. Скоро можна буде роги за гроші приймати, та на вішалки продавати.  

2-а баба:  І правда, раніше ж, пам'ятаєш, Мотрона, як тут чисто було, тихо, ліс був дрімучий. А зараз? Бички, пляшки, стоянку он для машин зробили, тьху!  

1-а баба:  Гаразд, годі голосити. Нам на свято треба встигнути. Так що давай, вимикай свій топографічний кретинізм, дорогу шукати треба.  

2-а бабка (дістає бутафорський компас): Зараз подивимося. Ага, дивись, Мотрона, всі дороги ведуть наліво, це у нас куди?  

1-а баба:  Цвіточок, зовсім ти на старості років здуріла! Ліворуч - це значить зюйд-зюйд-вест! Пішли, досить ляси точити!  

Під музику бабки йдуть. У цей час відкривається завіса. На сцені ліс - тут і там «Дерева» і «Кущі». Посередині сцени намічена алея, уздовж якої стоять лавочки, на заднику сцени висить плакат: «Ліво - у нас завжди гарна погода!» На пеньку сидить Кіллер. На шиї у нього висить бінокль, на голові - бейсболка, до якої прикріплені поролонові або паперові роги, в руках він тримає двостволку. На алею, дивлячись на компас, виходять бабки.

  Кіллер:  Стій, стріляти буду!  

1-а баба:  От чорт рогатий. Налякав до смерті!  

Кіллер:  Тсс. Чи не кричіть. Я не чорт, я кіллер!  

2-а баба: А чого тоді сам кричиш? І роги начепив! Чи  самі виросли?  

Кіллер:  Це для конспірації! Чекаю я тут декого.  

1-а баба:  Оленя підстерігаєш?  

2-а баба:  Чи наречену шукаєш?  

Кіллер:  Тсс. Тихіше. Ні, мені тут діда одного замовили. Мафіозі він. Кажуть, крутий, грошей багато вкрав ...

  1-а баба:  Багато?  

Кіллер:  Брехати не буду, але, кажуть, цілий мішок!    

2-а баба: Жартуєш?  

Кіллер:  Ні.  

1-а баба:  А чого ти тут тоді сидиш?  

Кіллер:  А ви думаєте, мафіозі так легко дістати? Він, знаєш, де резиденцію собі влаштував?  

2-а баба:  Де?  

Кіллер:  На самому Північному полюсі. Він взагалі випендрюваться любить. Йому ось на машині пересуватися не подобається, він на оленях їздить, і бабу скрізь за собою тягає. Баба, кажуть, гарна, і не старіє вже декілька сотень  років! Ось я, значить, оленів його наліво ... сюди тобто ... і заманив, щоб ніхто мені не заважав ... А бабу я собі заберу!  

1-а баба:  А чому не старіє? Га? Я теж ще хоч куди!  

2-а баба:  Ой, сказонув так сказонув! Подивися на себе ... сухофрукт!

  1-а баба:  Цвіточок, а давай ми разом цього мафіозі почекаємо! Може, у баби його випитати, чому вона не старіє? Може у неї крем який є, з ліпосомами ...  

2-а бабка (звертається до кіллера):  Тоді давай так. Ти собі гроші і бабу, а ми собі її крем або що там у неї! А ми тобі допоможемо. Ми знаєш, як можем?  

Кіллер:  Як?  

Бабки: А ось так!  

Звучить фонограма, бабки танцюють канкан.    

Кіллер:  Ну ви, бабки, даєте!  

1-а баба:  Ага, ми ще й співати можемо!  

2-а баба: І на машинці вишивати!  

Кіллер:  Тихіше. Здається, їдуть!  

Кілер і бабки ховаються за лавочками та кущами, в цей час під музику «Три білих коня» на сцену в'їжджають, сидячи на печі, Дід Мороз, Снігуронька і Ємеля. На алеї пічка зупиняється, всі стоять, озираються.  

Дід Мороз:  Так, давненько я тут не бував!  

Снігуронька: Скажи, дідусю, а це і є те саме ліво?  

Дід Мороз:  Так, онучко, це те саме місце ...  

Снігуронька: А женихів щось не видно ... Тихо тут якось, навіть занадто тихо!  

Ємеля: Дійсно, дивно. А куди ж олені поділися? Піду подивлюся лівіше. (Іде за сцену.)  

Дід Мороз: Ну що, онучко, як тобі тут? Подобається?  

Снігуронька:  Щось не дуже, дідусю!  

Дід Мороз: Чому, онучко?  

Снігуронька:  У мене таке відчуття, дідусю, що за нами хтось спостерігає.  

Дід Мороз:  Тобі так тільки здається. Це тут місце таке особливе. Всім, хто сюди потрапляє, здається, що за ними спостерігають.  

Снігуронька:  Дідусю, дивись, он там роги бачиш? Напевно, це олені наші. (Кличе.) Ціп – ціп - ціп ...  

Кілер (встає з-за куща): Я тобі покажу ціп-ціп-ціп. Бабки, ловіть кралю свою, а я мафіозі замочу!

  Бабки кидаються на Снігуроньку, хапають її і прив'язують до дерева. Снігуронька кричить. В цей час лунає постріл. Дід Мороз падає на землю. Кілер виставляє мішок і тікає за сцену. Бабки в жаху непритомніють. Завіса закривається. Все це відбувається під швидку музику. Потім починає звучати музика з к / ф «Джеймс Бонд». З-за завіси виходить Ємеля. Він виглядає, як Джеймс Бонд: одягнений у смокінг, в очах - безострах, в одній руці - пістолет, в іншій - «дипломат». Музика змовкає.  

Ємеля:  Здається, я чув постріл. Знову браконьєри на оленів полюють. О, жах! Це не олені! Це Діда Мороза підстрелили.  

На сцені, не подаючи ознак життя, лежить Дід Мороз, Снігурочка прив'язана до дерева, у неї заклеєний рот, бабки її катують.  

1-а баба: Скажи, красуню, чому ти не старієш? (Снігуронька невиразно мукає.) Мовчить, зараза!  

2-а баба:  Ти ж їй рот заліпила!  

1-а баба:  Точно! (Відклеює пластир.)  

Снігуронька (співає):  Врагу не сдается наш гордий «Варяг» ...

  2-а баба:  Та кому ти потрібна! Ти дай рецепт молодильного крему, ми і відпустимо тебе!  

Снігуронька:  Не користуюся я ніякими кремами! Я просто на Північному полюсі живу, там холодно, от і не старію!  

1-а баба: А не брешеш?  

Снігуронька:  Навіщо мені вам брехати? Я тому і заміж вийти не можу, що на Північному полюсі людей немає ... одні ведмеді!  

2-а баба:  Дивись! Видно, не в кремі щастя! Ти ось молода ..  

Снігуронька (перебиває): Яка я вам молода? Мені 200 років скоро виповниться!

  1-а баба:  Не перебивай. Молода, красива, а заміж теж вийти не можеш!

  Снігуронька:  Бабусі, відв'яжіть мене. Мені Діда Мороза розбудити треба!  

2-а баба: Та навіщо  його будити, мафіозі цього? Постріл  чула?

  Снігуронька: Чула. Тільки він не мафіозі, він Дід Мороз!  

1-а баба:  А по мені хоч Хрещений батько! Грошей він  цілий мішок тягнув!

  Снігуронька:  Це не гроші. Це подарунки. Гуманітарна допомога, розумієте?  

2-а баба:  Це як? Набрехав, чи що кіллер?  

Снігуронька: Виходить, набрехав.  

1-а баба:  Ах, він гад! Та я його! .. Так він у мене! ..  

Снігуронька:  Відв'яжіть мене, Діда Мороза будити треба, а то на Новий рік не встигнемо.  

2-а баба:  А хіба від пострілу не помирають?  

Снігуронька:  Помирають. Тільки він чарівник, безсмертний він. На нього кулі, кинджали і отрута як снодійне діють.  

1-а баба:  Ось тобі й  на!  

2-а баба:  Гаразд, ми тебе відв’яжемо, ти з дідом своїм сама розбирайся, а ми гада ловити підемо, кіллера цього. Та й на свято нам пора. Ми й так довго тут тусувались! (Відв'язують Снігуроньку і йдуть.)  

Снігуронька (звертаючись до залу):  Ні, друзі мої, ви як хочете, а я наліво більше ніколи не піду! Краще в дівках все життя кувати, ніж такі стреси переживати. Я ж і розтанути можу!

  У цей час вбігає Ємеля.

  Ємеля: Де Дід Мороз? Його зовсім вбили?  

Снігуронька:  Ні, він спить просто. Я  не знаю, як його розбудити. Мені весь час для того, щоб він прокинувся, потрібно нові штучки вигадувати. Останню свою вигадку я вже в цьому році використала, а новий спосіб ще не придумала. Може, ти мені підкажеш?  

Ємеля:  Я? Гм ... А ось і підкажу! Ти його як зазвичай будиш?  

Снігуронька:  По-різному, але принцип один. Треба щось таке створити, щоб мертвого пройняло, не то що Діда Мороза.  

Ємеля:  Мертвого, кажеш, щоб пройняло? Це цікаво ... Ага, а давай ми для твого діда влаштуємо шоу!  

 Снігуронька: Яке ще шоу?   Ємеля (чухає потилицю, озирається, тобто робить вигляд, що придумує,):  О, придумав! Ми йому зараз влаштуємо танцювальне шоу!  

Снігуронька:  Що ще за танцювальне шоу?  

Ємеля:  Ти хотіла, щоб мертвого пройняло?  

Снігуронька:  Ну так.  

Ємеля:  Тому й треба танці влаштовувати!  

Снігуронька: Ну добре, добре. Робити що треба?  

Ємеля:  Та нічого особливого. Танцювати під музику.  До речі, коли жарко тобі в танці стане, ти одежинку зніми, щоб танцювалось, зручніше. А я на музиці буду! Готова?  

Снігуронька:  Начебто готова!  

Ємеля:  Тоді поїхали. (Звертаючись до залу.) Пані та панове! Вам сьогодні дуже пощастило! Тільки сьогодні і тільки у нас танцювальне шоу під назвою «Тану, тану, тану!». Бурхливі оплески!  

ТАНЕЦЬ «БУГИ – ВУГИ»

ТАНЕЦЬ «СНІЖИНКИ»  

Включається повільна музика, Снігуронька танцює танець.. Коли Снігурочка знімає шубу, прокидається Дід Мороз. Музика поступово стихає.  

Дід Мороз:  Ох, щось заснув я. (Озирається по сторонах) Де я? Нічого не пам'ятаю ... Так-так-так, треба зібратися  з думками ... А де моя онучка, Снігуронько?  

Снігуронька: Тут я, дідусю! Як добре, що ти прокинувся!  

Дід Мороз:  Ой, онучко, мені такий сон приснився, закачаєшся! Ніби я потрапив на шоу, а там дівчина танцює, біленька, на тебе схожа! Та так танцює, що мертвого підніме! А, до речі, де твоя шуба.

Ємеля:  Та ось же вона! (Подає Снігуроньці шубу.)  

Снігуронька (засоромившись): Тільки це, дідусю, не сон був. Це ми тебе так розбудити намагалися!  

Дід Мороз (ошелешено):  Ну…, діло-то молоде ... (Повертаючись до Ємелі.) А ти, значить, теж усе бачив?

  Ємеля:  Бачив ...  

Дід Мороз:  Ну і як?  

Ємеля:  Мені сподобалося! Я ось, знаєш, що думаю, Дід Мороз! Віддай ти мені за дружину онучку свою! Дуже вже вона хороша!  

Дід Мороз:  Та я якось і не проти. Хлопець ти, видно, розумний, та й на вигляд нічого ... Тільки от чи захоче вона за тебе заміж?  

Ємеля:  Снігуронько, виходь за мене заміж!  

Снігуронька:  Заміж? За тебе?  

Ємеля:  Ну так!  

Снігуронька:  А не злякаєшся з вічно молодою дружиною жити?  

Ємеля:  А чого мені боятися? Я теж на Північний полюс жити переїду, комп'ютер там знайдеться?  

Дід Мороз:  А як же! Ми з прогресом дружимо!  

Ємеля:  От і славно. І я тоді старіти не буду!  

Снігуронька:  Ну раз так, піду я за тебе, Омельку!  

Дід Мороз:  Що ж, бути тому! А зараз нам на свято треба встигнути. По конях! У сенсі по оленям! Хоча, поки цих оленів збереш! Поїдемо, Омельку, на твоєму тарантасі.  

Ємеля:  І не тарантас зовсім! А ну, звір-пічка, встань переді мною, (піч вивозить Наташа Коваленко) як лист перед травою ... По щучому велінню, по моєму бажанню вези нас, пічко, на свято Нового року!   Всі сідають на піч.  

Снігуронька:  Дідусю, а подарунки, разом з огірками новорічний кіллер поцупив ... І бабки за ним прив’язались ...  

Дід Мороз:  Ну, це не біда! Мішок мій чарівний, і подарунки в ньому чарівні. Вони тільки тому в руки дадуться, кому призначені! А значить, куди б кіллер не пішов, все одно на свято потрапить! А раз бабки за ним вчепились, значить, і вони слідом поспіють! Але і нам поспішати треба, а то коли б кіллер з переляку справ не накоїв. Заводь коня, Омельку!  

Ємеля:  Н-но, рідна, поїхали! (Звук заводиться машина.)  

Музика. Завіса закривається.

  Т.Литвиненко «ЗАГАДАЙ»

Танець «ЧОТИРИ ДВОРА»

Я.Жук +С.Петренко «КРУЖИТСЯ СНЕГ»

Я. Желіба «»

Т.Лавріненко « ЖЕЛАНИЯ СБУДУТСЯ»  

ДІЯ 4  

Виходить охоронець.  

Охоронець (розмовляє по телефону):  Так, шеф ... Ні, шеф! Чекаємо, шеф ... Готово! ... Авжеж! ... Ялинка горить! ... Годинник цокає! ... все о'кей, шеф! ... Чому так довго? Звідки  я знаю! Може, вони заблукали! .. Бути такого не може? Чому це? Вони багато років це роблять? Ну добре, зараз перевіримо! А ви, це, того ... бережіть себе, шеф! (Засовує мобільник в кишеню.)  

З-за завіси вибігає схвильована секретарка.  

Секретарка: Ой-ой-ой, що робити ! Ай-ай-ай, от горе! Жах!  

Охоронець:  Не торохти! Толком говори!  

Секретарка:  Там, там ... Ой, не можу! (Махає в сторону сцени.)  

Охоронець:  Що там?  

Секретарка:  Сам дивись!  

На сцену виходять Бабки, вони тягнуть по підлозі мішок Діда Мороза.

  Охоронець:  Стояти, стріляти буду!  

1-а бабка (повертаючись обличчям до глядачів):  Боже, і цей стріляти зібрався. Тобі чого треба?

  2-а баба:  А де, милий, роги твої?  

Охоронець:  Не зрозумів. Які ще роги?  

1-а баба:  Як які, оленячі!  

2-а баба:  Ти взагалі, чого розкомандувався?  

Секретарка:  У нього робота така, охороняти ввірену територію.

  1-а баба:  Ну гаразд, командуй!  

Охоронець:  Стій, раз-два! (Бабки встають по стійці «струнко».)  

2-а баба:  І довго нам так стояти? Ми взагалі на свято поспішаємо.  

Охоронець:  На яке ще свято?

  1-а баба:  От чудний! На новорічне, звичайно! Ви бабки для банкету замовляли?  

Секретарка:  Замовляли.  

2-а баба:  Бабки особливого призначення Мотрона і Цвіточок у пункт призначення прибули!  

Охоронець:  Вільно! (Бабки сідають на стільці.)  

Секретарка:  Чай, кава?  

1-а баба:  А може, ще, міцніше чого. А то у нас тут закусон он є. Огірочки - пальчики оближеш!  

Секретарка:  Зараз-зараз, все буде! (Тікає.)  

Охоронець:  Що ще за огірочки?

  2-а баба:  О, знаєш які смачні? Новорічні, за особливим рецептом!  

Повертається секретарка.  

Секретарка:  Ось, будь ласка, все, як просили.  

1-а баба:  А тисяча гривень де?  

Секретарка:  Яка ще тисяча?  

 2-а баба: Ну як? Ми бабки?  

Охоронець:  Звичайно, бабки.  

1-а баба: А ти чого, не знаєш, що бабам  потрібні «бабки»!  

Охоронець:  Які ще бабки? Я вам зараз покажу бабки!  

Секретарка:  Гаразд-гаразд, ми заплатимо. Ось!  

Охоронець:  А що це у вас тут в мішку?  

2-а баба:  Де? А, оце! Та ми кіллера ось притягли, вирішили, що він теж на святі побувати повинен!  

Секретарк: . Я-я-який ще кіллер?  

1-а баба:  Ну, самий звичайний.  

Охоронець:  Шеф у небезпеці! У будівлі кіллер! (Тікає.)  

2-а баба:  Дивись  нервовий який! Подумаєш, кіллер! Що він, кіллера, ніколи не бачив?  

Секретарка:  Я нічого не розумію. Ми замовляли Діда Мороза, а тут якісь бабки, кіллер ...  

1-а баба:  Що ж тут незрозумілого. Бабки - це ми, Мотрона і Цвіточок.  

Секретарка: А кіллер при чому?

  2-а баба:  Оце, молодь, нічого не розуміє. Ти ж сама Діда Мороза замовила!  

Секретарка:  Ну так! Але так шеф велів!  

1-а баба:  Правильно! А зателефонувала ти куди?  

Секретарка:  У фірму «Хлопавка»!  

2-а баба:  І чого тут незрозумілого?  

Секретарка:  Та не потрібен нам ніякий кіллер, нам Дід Мороз і Снігуронька потрібні, щоб подарунки дарувати, з Новим роком вітати!

  1-а баба: Та-а-а-ак, справи!  

Секретарка:  А ви що, кіллера цього, того ... замочили?  

 2-а баба:  Тьху на тебе! Спить він, сердешний ... Після огірків, новорічних!

Звучить музика.  

Секретарка:  А це ще хто?  

На сцену в'їжджають на печі Дід Мороз, Снігуронька та Ємеля.  

Дід Мороз:  Ось і дісталися! (Звертається до залу.)

Здраствуйте, хлопчики і дівчатка!    

Я чарівний дідусь,

 В кожушину вдягнувсь,  

Скрипу-Рипу сніжок,  

За плечима мішок.

 Подарунки до свята  

Я приніс вам, малята.  

Лиш засніть на хвилинку –  

Покладу під ялинку!  

Снігуронька:  Дідусю, це не дитячий садок, це Відкрите Акціонерне Товариство «Чорт ногу зломить»  

Дід Мороз:  Невже? Дуже добре! А де ж керівництво компанії?    

Секретарка:  Здрастуй, Дідусю Морозе, здрастуй, Снігуронька, о, здоров, Омелько! А керівництво наше тілоохоронець  не пускає, поки в будівлі кіллер.  

Бабки:  Ага, зловили ми його, оленя північного!  

Дід Мороз:  Але де ж він?  

Бабки:  Та он, в мішку спить!  

З мішка вилазить Кіллер.  

Кіллер:  Що це було?  

1-а баба:  Пляшка з-під пива!  

2-а баба: Хотіли ми здати пляшечку, а ось, дивись, згодиться в діло!  

Кіллер:  Ну нічого, головне, що Діда Мороза я завалив!   Д

ід Мороз:  Здрастуй, голубчику! Мене вбити неможливо, тому що я безсмертний!  

Кіллер:  Цур тебе, цур тебе! (Хреститься.) Згинь, нечиста сила!  

Снігуронька:  Що ти за нісенітницю говориш! Це Дід Мороз, чарівник!  

Кіллер (в жаху):  Ой, мама-а-а, ніколи, ніколи більше не буду за мокрі справи братися! Відпустіть мене, будь - ласка!  

Дід Мороз:  Та йди вже ти, нещастя! Ще раз на злочин надумаєшся йти, я тебе на бурульку перетворю! Чесне слово!  

Кіллер:  Ой, не треба. Ой, не буду більше. Я холоду не люблю! (Вибігає)  

Ємеля:  Ось, ніби в зборі всі, а шефа до цих пір немає. Пора б і свято починати!  

Секретарка:  Так його охоронець не пускає, кіллера побоюється!  

Ємеля:  Хто, шеф? Так шеф наш взагалі нічого не боїться!  

Секретарка:  Та ні, охоронець. Він у нас крові не виносить, відразу свідомість втрачає.  

Чути гуркіт, на сцену, хитаючись, виходить охоронець і непритомніє.  

Секретарка:  Ну, що я говорила. Он, палець порізав і вже свідомість втратив!  

У цей час на сцену входить Шеф.  

Шеф:  Привіт, друзі! Затримався я трохи, чомусь охоронець мій сьогодні не пускав мене до вас! Але тепер, я бачу, все гаразд.   Сердечно вітаємо вас з Новим роком і бажаємо, щоб він пройшов під знаком миру і добра, любові та поваги, щоб став роком чистих помислів і добрих справ!  

Всі разом:  З Новим роком!  

ФІНАЛ. «З НОВИМ РОКОМ, УКРАЇНО»