| Головна » Статті » Сценарії |
СЦЕНАРІЙ ДО ДНЯ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ 01.10.2012р. Зал РБК Звучать позивні. Завіса відкривається. Ведучий: – Добрий день, дорогі друзі! Ведуча: – Добрий день, наші почесні гості – люди старшого покоління . Ведучий: - Мудрі і багаті літами, шановні наші ветерани праці! Все, що оточує нас є результатом вашої невтомної праці. В усьому, до чого торкнулися ваші руки, залишилася часточка вашої душі, адже ви в свій час працювали в колгоспах ,на цегельному заводі і в міжколгоспбуді,на фабриці і в лікарні,на хлібозаводі,маслозаводі і харчокомбінаті. За вагомі внески в розвиток суспільства держава вас нагородила орденами та медалями. Ведуча: – Добре відомо, що жодне свято не проходить без почесних гостей. Багаті на них і ми. На нашому святі присутні: ____________________________________________________________________________________________________________________________________ Слово для виступу надається ______________________________________ Звучить пісня______________________________________________________ Ведучий: - Людська осінь, як і природа, буває різною. В одних вона палахкотить розмаїттям барв, у інших – тихим бабиним літом, у третіх – суцільним присмерком, а то й нудьгою, яка пливе у прірву безнадії. Ведуча: – Але перш, ніж настане осінь, перш ніж посивіє коса і зовсім іншими стануть очі, бо колір із них кудись утік, у кожного ще буває весна і літо життя. Ведучий: – Весна і літо… як швидко вони спливають. І ось тихою ходою підступає осіння пора: рано чи пізно, але дівчина стає молодицею, дружиною, потім ненькою, далі свекрухою чи тещею і, врешті-решт, бабусею, а парубок перетворюється на чоловіка, батька, тестя, свекра і, нарешті, стає дідом. Ведуча: - Справді, інколи ми забуваємо про них у щасливі і радісні хвилини. Але коли у нас горе, біда, то чомусь ми, таки, завжди повертаємося до батьківського дому, до маминої безмежної доброти. Поки живі мати і батько, бабуся і дідусь, то ніяке зло не страшне для дітей та онуків. Звучить пісня ________________________________________________ Ведучий: – В цей осінньо зігрітий день і час хочеться сказати, поважайте дорогих вам рідних, будьмо чуйними у ставленні до них, - людей похилого віку, бо це є наріжним каменем людяності. Поважаймо, шануймо, робімо добро ! Ведучий:– Вже стало доброю традицією щорічно 1 жовтня, в день людей осінньої пори життя проводити святкові заходи. Ведучий: - Кожна родина має свої обереги, своїх берегинь, що бережуть рід від лиха, від усього злого. Берегині, обереги роду - це дідусі і бабусі - найстарші і наймудріші люди в роду. З давніх - давен в сім'ях так велося: слово - порада старших - то був закон для дітей. Ведуча:– всі добре знають, чим довше живуть бабуся і дідусь, тим більше мудрості і душевної теплоти вкладуть вони у наше серце. Ведучий: – Ви тільки вслухайтесь: «бабуся», «бабусенька», «дідусик»,які ніжні, красиві, і теплі слова. Ведуча: - Серед нас присутні наші дідусі, бабусі, які теплоту батьківської любові, естафету родинних справ передають своїм дітям,адже поки живі мати і батько, бабуся і дідусь, то ніяке зло не страшне для дітей та онуків. Ведуча: Назбирають внуки квітів сон-трави Дорога бабусю, літ за 100 живи У моєму серці слід твоїх пісень Хай щасливим буде в тебе кожен день Ведучий: – Для вас співає ________________________________________ ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Ведуча:- Ви працею повагу заслужили, Турботою і вірою в життя. Ви людські долі світлими робили, І відкривали їм щасливе майбуття.
Ведучий: Ви плідно та успішно працювали Багато років і десятиліть. Та визнання і слави не чекали, А працювали чесно кожну мить.
Ведуча: Спасибі всім і кожному окремо Вам, ветерани праці, від душі! Сьогодні ми любов свою несемо Даруємо вам квіти і вірші. Ведучий: Вас завжди будуть люди пам’ятати, Допоки й віку, за любов святу. Бо кожному з них є про що згадати. І щире слово, й вашу доброту. Ведуча: Промчали роки, навіть трохи щемно, За горизонти молодість спливла. Вклоняємось вам, дорогі, доземно. Бажаємо здоров’я і тепла, Звучить пісня_____________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________ Ведучий: - Мудрі люди кажуть: « От якби то молодість знала, якби ж то старість могла…» Так, старість – не радість, ніхто на неї не чекає, всяк прихитряється відсунути її небажаний прихід. Та ба, вона підкрадається несподівано, впаде, як сніг на скроні, і ти з печальною розсудливістю розумієш - усе краще що було, все в минулому. Ведуча: - Так нехай же ніколи не спорожніють і не збідніють наші серця, наші шкатулочки щастя, і нехай вони відкриваються назустріч один одному, дбайливо зберігаючи дорогі спогади, передаючи їх дітям й онукам з покоління в покоління. А тому будуть вони жити вічно!!! Музичне вітання___________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________ Ведучий: Люди похилого віку,схиляюсь в пошані до вас, за досвід,прожитії роки,які не спіткали ще нас.
Ведуча: Люди похилого віку - мудрості стигла пора, Спогадів митті без ліку, роки по вінця добра. Музичне вітання____________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________ Ведучий : Кажуть, юність живе лиш майбутнім, Кажуть, зрілість цінує лиш мить. Тільки старість живе незабутнім, Тим, чого не вернуть, не спинить. Ведуча: Є закони природи незмінні Для людей, для птахів, для тварин. Ви простіть нас байдужих, ми винні, Будем ми ще старими, як ви. Музичне вітання__________________________________________ | |
| Переглядів: 2366 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |
